25 березня 1999-го, 25 років тому було вбито В’ячеслава Чорновола. Вбивство вороги замаскували під автокатастрофу. «Я переконаний, що планували убивство російські спецслужби, а виконували з допомогою медведчуків, табачників і іже з ними», — написав на своїй сторінці у Фейсбук соратник Чорновола, голова Полтавського обласного товариства «Просвіта» Микола Кульчинський.
Український інститут національної пам’яті (УІНП) продовжує розповідати про історично заселені українцями території РФ. Цього разу йтиметься про віддалену від України територію – Зелений Клин або ж Закитайщину, що знаходиться на Далекому Сході.
21 березня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у межах виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» було вирішено винести на розгляд Верховної Ради сім нових назв. Шість із них (Калинівка, Пологи, Мирне, Петренки, Майдан, Єднання) — це пропозиції від самих громад, ці назви затверджувалися після громадських обговорень на сходках селян, на сесіях міських і сільських рад. А от село Першотравневе у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області можуть перейменувати на Перевідне. Це пропозиція Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
У межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» рішенням сесії Ланнівської сільської ради Полтавського району перейменовано 18 вулиць і провулків у 9-ти населених пунктах громади. Про це повідомили в Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті.
Рішенням двадцять четвертої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 10 березня 2023 року вулицю Кавказьку перейменовано на честь Вадима Щербаківського — видатного археолога та мистецтвознавця, життя якого пов’язане з Полтавщиною. Він народився 17 березня 1876 року. Тож сьогодні Полтавський офіс Інституту нацпам’яті розповідає про цю непересічну постать української культури.
Торік, 19 травня депутати Полтавської міської громади затвердили нові назви для 95 вулиць в рамках кампанії з деколонізації, яка розпочалася після початку повномасштабного вторгнення росіян. Серед іншого топонімічного сміття у небуття пішла й назва «9 Січня» — на звеличення подій у російській імперії, під час яких відбувалася політична боротьба між російським царатом та російськими революціонерами.
12 березня відбулося засідання комісії з питання найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у межах Кременчуцької міської територіальної громади. Комісія рекомендувала Кременчуцькій міській раді усунути з публічного простору незаконну споруду — так званий «пам’ятник» «Борцям за владу рад». Про це сповістили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
У Гадяцькій міській громаді Миргородського району триває деколонізація топонімії: нещодавно рішенням 47 сесії 8 скликання за № 2048 перейменовано 18 вулиць і провулків у місті Гадяч та селі Сари. Це третя хвиля тамтешніх змін у назвах вулиць: у квітні 2022 року за наполяганням Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) було перейменовано 32 вулиці, провулки і площу, в тому числі й такі одіозні, як Дзержинського, Калініна, Комсомольську, Крупської, Радянську, Чапаєва; наприкінці 2023 року 17 вулиць отримали нові назви. Про це повідомив представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар.
На другому пленарному засіданні сорок другої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавської області прийнято рішення про усунення з назви Світлогірського ліцею імені Антона Біленка. Так ухвалили з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА на підставі ст. 26 Законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності».
Тарас Шевченко актуальний завжди, а в час народної російсько-української війни за незалежність особливо. У цьому переконалися учасники низки тематичних заходів з нагоди 210-ої річниці від дня народження національного Пророка, які відбулися цими днями у Полтаві.